Колектив ОПОРНОГО ЗАКЛАДУ ОСВІТИ «БОЛГРАДСЬКИЙ ЛІЦЕЙ» БОЛГРАДСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ висловлює глибокий сум з приводу непоправної втрати – смерті першого директора школи Івана Савелійовича Акдерлі. Його серце перестало битися 31.07.2024 року.
Іван Савелійович був директором школи з 1990 року по 2001 рік. Він був керівником, який згуртував колектив, вів його уперед.
Немає слів, щоб висловити співчуття з приводу неочікуваної смерті людини, котра заслуговує на найкращі слова поваги та шани. Пішла з життя людина, яка своїми діями та вчинками, своїм розумом виховала не одне покоління учнів, вміло вчив їх мудрості та відповідальності.
Акдерлі Іван Савелійович усе своє життя вирізнявся стійкістю характеру, силою духу та наполегливістю. Він був людиною мудрою, врівноваженою, чуйною, доброю, ніколи не забував про проблеми тих, хто поруч. Хтось із великих сказав: «Коли помирає людина, світ стає біднішим, бо втрачає те, чим вона жила, як сприймала все, що її оточувало, якою багатою і щедрою була її душа, сутність». Боляче, невимовно боляче говорити і писати ці слова про Івана Савелійовича — особистість справді неординарну, яскраву, невтомного і самовідданого вчителя, хорошого колегу, мудрого директора. Він був дуже енергійною людиною, великим працелюбом, гарним чоловіком, люблячим батьком та дідусем.
Педагогічний колектив цінував у ньому велике почуття батьківської турботи до кожного. Хвилювання за долю учнів, учителів, намагання дати пораду, допомогти — це все про цю величну людину. У Івана Савелійовича кожна справа була замішана на любові до людей, до своєї професії. І це безцінно. Його життя — це урок без перерви. Ми вчилися у нього всьому: від уміння вести урок до уміння красиво і з честю жити, умінню дружити, працювати в команді. Іван Савелійович — приклад високого професіоналізму, доброти, душевної щедрості, він виховав не одне покоління гідних випускників.
Колектив школи щиро співчуває рідним та близьким Івана Савелійовича. Нехай добрий, світлий спомин про Акдерлі І.С. назавжди залишиться у серцях рідних, колег, друзів,учнів, усіх, хто його знав, любив та шанував. Важко знайти слова втіхи, коли стається непоправне – смерть близької людини, проте світлі спогади про тих, хто залишив по собі добрі справи та чесно прожив своє життя, завжди будуть сильніші, ніж смерть!
Сьогодні ми схиляємо голови перед своїм Учителем…
Ідуть від нас учителі…
В світи незнані і німі.
За горизонт — мов журавлі…
Світла пам’ять Учителю, наставнику, другу…
Колектив Болградського опорного ліцею
